ПІРИТРАМІД

ПІРИТРАМІД (Piritramidum), 1′-(3-ціано-3,3-дифенілпропіл)-[1,4′-біпіперидин]-4′-карбоксамід.

С₂₇H₃₄N₄O                                           Мол. м. 430,6

АФІ синтетичного походження. Т_пл =149–150 ˚^С, ІЧ-спектр, см^–1: 1669, 701, 757, 1087, 1190, 1592 (в KBr). Зберігають у щільно закупореному контейнері.

Ідентифікують методом ТШХ: R_f=0,7 у системі метанол — розчин амоніаку концентрований (100:1,5), R_f=0,45 у системі хлороформ — метанол (90:10); з реактивом Маркі (жовтогаряче забарвлення); методами ВЕРХ і мас-спектроскопії. Кількісно визначають методом ВЕРХ.

Фармакологічна група. N02A C03 — анальгетики центральної дії.

Фармакологічні ефекти. Виявляє сильну знеболювальну дію. Зменшуючи збудливість больових центрів, він чинить протишокову дію при травмах.

Застосування: при інтенсивному болю, у т.ч. і післяопераційному, болю у хворих на онкологію.

Машковский М.Д. Лекарственные средства. — Вильнюс, 1993; От субстанции к лекарству / Под ред. В.П. Черных. — Х., 2005; Clarke’s isolation and identification of drugs/ Editor A.C. Moffat. — London, 1986; European Pharmacopoeia 5; The Merk index an Encyclopedia of chemicals, drugs and biological / 13 Ed, 2001. — № I.